Президент Вірменії відмовився їхати до Галліполі

Серж Саргсян

Автор фото, BBC World Service

Підпис до фото,

Аналітики відразу припустили, що Серж Саргсян до Туреччини не поїде

Президент Вірменії Серж Саргсян відхилив запрошення турецького колеги Реджепа Таїпа Ердогана взяти участь у меморіальних заходах, присвячених сторіччю Галліполійської битви, та запропонував Анкарі спочатку визнати геноцидом різанину вірмен 1915 року.

"Порадив би у важиш закликах, спрямованих на мир у всьому світі, не забути надіслати світові послання щодо визнання геноциду вірмен, закликаючи до пам'яті півтора мільйона невинних жертв", - йдеться у його листі до пана Ердогана.

Пам'ятна церемонія, на яку пан Ердоган запросив понад сто світових лідерів, у тому числі пана Саргсяна, пройде на околицях міста Чанаккале на півострові Галліполі, де 25 квітня 1915 почалася висадка частин Австралійсько-новозеландського корпусу.

Давня трагедія

Після початку першої світової війни влада Османської імперії, що виступала на боці Німеччини та її союзників, звинуватила вірменське населення у нелояльності і співчутті Росії. 25 квітня 1915 ухвалили закон про депортацію анатолійських вірмен з прифронтових районів, виконання якого призвело до численних жертв серед мирних громадян. Різні джерела називають цифри від 200 тисяч до 1,5 мільйона осіб із 2,5 мільйона турецьких підданих вірменської національності.

За офіційною статистикою, в 1927 році в Туреччині проживали всього 77,4 тисячі вірмен. Сотні тисяч людей втекли до інших країн.

Американський юрист Рафаель Лемкін, який створив у 1944 році термін "геноцид", послався при цьому на масову загибель вірмен в Османській імперії як на засадничий приклад.

Туреччина відмовляється визнавати її геноцидом, стверджуючи, що цілеспрямованого знищення вірмен не проводилося, а загибель людей сталася через хворобу і голод під час депортації.

Незважаючи на дипломатичні та пропагандистські зусилля Анкари, цю трагедію визнали геноцидом 19 держав, у тому числі Франція та 43 штати США, а також Європарламент і Рада Європи.

Рік тому пан Ердоган, на той час прем'єр-міністр Туреччини, виступив із заявою з нагоди 99-ї річниці початку депортації вірмен, у якій говорилося, що події 1915 року були "нелюдськими" і тепер стали "спільним болем" для обох країн.

Історична довідка

На думку Сержа Саргсяна, днем початку Галліполійської операції слід вважати 18 березня 1915, коли англо-французький флот увійшов до протоки Дарданелли і розпочав обстріл турецьких укріплень, а не 25 квітня, коли відбулася висадка сухопутного десанту. У зв'язку з цим президент Вірменії звинуватив турецьку владу у спотворенні історії і спробі відвернути увагу світової громадськості від 100-річчя початку подій, які у Вірменії офіційно називають "Великим злодіянням".

У своєму листі він також нагадав про долю учасника Галліполійської битви, офіцера-артилериста Саргіса Торосяна, відзначеного бойовими нагородами Османської імперії, при цьому його батьків незабаром вбили, а сестра померла у засланні.

Галліполійську (Дарданелльську) операцію, одну з найбільших битв Першої світової війни, було проведено за ініціативою тодішнього морського міністра Великої Британії Уїнстона Черчилля з метою захоплення чорноморських проток і Константинополя, відкриття шляху до союзної Росії і примушення Османської імперії до сепаратного миру. Вона тривала до початку січня 1916 й закінчилася поразкою Антанти, за оцінками істориків, через погану координацію між флотом і сухопутними силами, а також відставкою пана Черчилля.

Людські втрати Британської імперії становили 119,7 тисяч осіб, Франції 26,5 - тисячі осіб, Туреччини 186 - тисяч чоловік.