Целленбау
Целленбау, або Промінентенбау — табірна й гестапівська тюрма (також називають її барак, або бункер), яка розташовувалася в концтаборі «Заксенгаузен». Збудована в 1937 році.
Відомості[ред. | ред. код]
Найбільш «режимна» територія табору. Тут утримували найважливіших в'язнів — знаних політиків, державних діячів. Серед них — провідник ОУН Степан Бандера.
«Целенбау» відрізнявся кращими умовами ув'язнення порівняно з загальними умовами концтабору.[1][2][3] В'язні мешкали в маленьких камерах площею кілька квадратних метрів кожна.
На чотирьох кутах ізольованої від решти території табору були сторожові вежі з озброєними охоронцями.
Споруду з камерами було зведено 1936 року як Т-подібну будівлю, яка, маючи 80 камер, служила табором та спеціальною в'язницею гестапо для одиничного ув'язнення, утримання в темряві та масового розміщення. На подвір'ї будівлі тюрми, ізольованому від решти табору, для виконання особливо жорстоких вироків використовували земляний бункер і пристосування для «підвішування на палях» та інших катувань.
Одним з «пострахів» в'язнів був комендант блоку, гаупшарфюрер СС Курт Еккаріус (Ікаріус), який за будь-яке, на його думку, порушення режиму міг жорстоко катувати або вбити в'язня.
В'язні[ред. | ред. код]
Всього, за підрахунками О. Ісаюк, відбували ув'язнення близько 200 осіб. З них: 71 німець, 14 поляків, 8 українців, 7 французів, по 5 англійців, норвежців, росіян, один араб — солдат нацистської допоміжної поліції в Північній Африці.
Українці[ред. | ред. код]
- Ярослав Стецько
- Тарас Бульба-Боровець
- Олег Ольжич (загинув під час катувань в таборі)
- Андрій Мельник
- Степан Бандера
Німці[ред. | ред. код]
Поляки[ред. | ред. код]
Французи[ред. | ред. код]
- Поль Рейно — прем'єр Франції
- Леон Блюм — прем'єр Франції
Також[ред. | ред. код]
- Курт Шушніг — канцлер Австрії
- Роберт Дамбітіс — міністр оборони Латвії
- Хоріа Сіма — командир румунської «Залізної гвардії»
- Яків Джугашвілі — син Сталіна
- Дмитро Карбишев — генерал, герой Радянського союзу
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гавриш І. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені… — С. 3.
- ↑ Василь Расевич. Кого і чому не вчить історія. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 14 лютого 2018.
- ↑ Юрій Михальчишин. НАШ Бандера. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 14 лютого 2018.
Джерело[ред. | ред. код]
- Гавриш І. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені // Історія. — Львів, 2016. — № 2 (лют.). — С. 1, 3-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- STEPAN BANDERA en prisiones alemanes y campos de concentración [Архівовано 17 лютого 2016 у Wayback Machine.], автор — Микола Посівнич. (ісп.)